Дана казочка є продуктом колективної творчості канівських аборигенів на сайті www.kaniv.ck.ua Розпочали цю казочку слагать 21.10.2005, а призупинили (але не завершили) 20.02.2006
Ми не беремо на себе право редагування народного фольклору і тому текст повністю зберігає свою первозданну форму
Я
починаю казочку, а потім всі, у кого є хоч якась фантазія її продовжують...
продовжувати по одному реченню.
раз-два-трі пачалі:
купив заєць собі накопітєля (накопітєль - це
футуристичне оружіє, в основу якого покладено принцип перетворення
енергії і теорію відносності А.Енштейна. основним елємєнтом являється
восьмигранна відбиваюча поверхня в формі гіперболоїдальновипуклого куба.
при попаданні променя накопітєля в цель проходить диструктивний процес,
в наслідок чого частини плоті розлітаються в різні сторони від епіцентра
попадання.). і от іде він, і думає......
і думає: це тепер
можна презідентом стать, бо с таким оружієм я ж всіх покорю. І оту чётку
зайчиху тоже можна буде... Вона ж як побачить, який я крутий, то сразу
обомліє... Та фігня вона! Тут усі зайчихи будуть торчать як сосни! І всі
уважать сразу будуть, і бояцця!
Оце я штуку тащу, супер. Тільки шось вона важка,
зараза...
Але тут на дорозі...
іншопланєтний прибулєць з планєти попокатіпєтль-342\3. і каже він зайцю....
Зайцю постривайцю, а
ну кидай зброю!
лапи в гору! Вухи на вузол!!!
Забудь свою мрiю, про ото шо ти там собi намрiяв.
Кидай пукалку , та тiкай звiдси.....
Тут заєць
йому й каже:
-
ASTA
LA
VISTA
BABY...
І розлетілося зелене
желе навкруги широкого степу...
От заєць і дума собі...
Пєрвий фраг!
Но за поворотом всё
было совсем по другому... Инопланетяне лезли и лезли, и тут боеприпасы
начали кончаться!
"Зайцы, вперёд!" - воскликнул заяц, и понёсся в
рукопашной схватке на врага...
Та тiльки, бiг вiн у
зовсiм iньшу сторону.
Бо вiн раптово згадав шо забув дома чайник на
плитцi....
А потім біг ще у
другу сторону, бо так страшно стало, що прийшлось руками закривати
причинне місце, хоб не було видно усім, як страшно стало. І кинув заєць
свій накопітєль, бо він уже й так накопив того страху стільки, що вже
він витікав.
Але за пеньочком зайця зустрів...
... серый волк. Ну
заец его конечно не испугался, потому что волк был
старым хиппаном и давно уж из соображений
пацифизма никого не трогал. Потягивая очередой косячок он окинул
дрожащего зайца
своими краснючими глазами и протянул:
-О-о-о.. старик, да тебя не на шутку измена
накрыла... Вон, вижу ты даже кишечник расслабил... Где траву брал ?...
-Какая нахрен трава!
Я свежий как ночной ветерок ...- ответил заяц, беря трясущейся лапой
протянутый ему косячок. - Там какие-то гопники решили всех зайцев
похерить... ну и волков... наверное... тоже бить будут !
- Хе-хе. Молодость - молодость... Сейчас пойдем
разберемся. - Тут волк открыл старый пенек (он давно ему уже служил
сундчком для личных вещей) и извлек из-под корневища бульботрон и
коробочку из березовой коры.
- Дедовский еще... - волк отстегнул магазин и
начал набивать его из коробочки своей особой травой непрекосновенного
запаса, слухи о которой ходили даже среди степных волков Чимкентской
долины...
Заяц испуганно
обернулся, начал косить на пенёк глазами.
- Эко тебя уже торкнуло - сказал Волк деловито.
- А пушку ты зря выбросил - пригодилась бы глюки
отстреливать. Ато, знаешь, был у меня случай...
Вороны в тот день
летели по небу не простие, а красные. Примета была самая дурная, да что
с того: давненько уж не бывало у нас добрих знамений. Если у кого в печи
убегала из горшка каша, то непременно в сторону устья, к убытку; кошаки
даже в жару спали, спрятав голову под жывот, - к морозам; вышедший ночью
во двор по малой нужде обязательно видел молодой месяц с левой стороні.
У многих же чухалась левая ладонь, предвещая новые налоги. В разгар зимы
корова родила теленка, доподлинно похожего на Митьку Сорокина. Митьку,
конечно, проучили до смерти так не делать, да что толку бить по хвостам?
Вот, в этот день занесла мєня нелегкая нога под
зад в село поохотиться....
я из лесу вышел
в село пострелять
гляжу мне навстречу
какаято млять
ну я ей чешу по ушам
пошли мол со мной
забьем косячек
там за горою
пасется бычок
пыхнем по малой
и по очереди вдалой
пустим его .......
Тут волк прокашлялся,
высморкался,
- Так это, да, чего это я тебе тут
рассказывал только что ?...
- Наезжают ! - напомнил заец .
- Ну с гопотой разговор конкретный вести будем.
- нахмурил брови волк. - Ща хапнем и пойдем. И волк начал раскуривать
бульботрон.
- Кхе-кхе.. Слыш косой, клево тебе, косой ты ...
Вот если бы я косым был.. Это ж типа смотриш прямо , а видишь косо... Я
бы...
Поняв что от старого растамана толку мало, с ним
до зимы одуплятся можно у пенька, заяц побежал дальше...
Бежит, значит, он.
Причинные места прикрывает. По сторонам головой крутит. Вдруг - бах!
ба-бах !!! - и растянулся косой по земле зацепившись ухом за терновый
куст.
- А-а-а... Зараза!... Твою мать!... -негромко
матюкался заяц. -Лапы мои - враги мои... И нахрена я бегу так быстро...
Тут чей то голосок заставил его отвлечся от
своего бедного уха:
- О боже ! Зайчишка мой маленький, что ж ты так
неосторожно .
Метнув косой взгляд вверх, заяц увидел лису. В
зубах она держала мундштук из беломора с обломком сигареты "More". Она
явно хряпнула грам триста раствора свекломицина, на блатном жаргоне
именуемым "бурячихой" и бесстыже поглядывала на зайца похотливым
взглядом .
Зайцу вдруг как-то
стало неудобно.
- Я, это... лиса... Тренируюсь я !
- А-а. Молодец ! А чего ж так растянулся ?
- А я вообще то, это... Ниндзя я. Тренируюсь.
Отрабатываю
погружение в стихию земли... И технику Уха
Тернового Куста...
а в это время в
соседнем лесу красная шапочка несла беляши бабушке. А беляши были не
простые а с акцией: собери 10 беляшей и получи собаку. И встретила
красная шапочка волка, а он и спрашивает: а чего ты меня не боишься? На
что красная шапочка ответила: а чего мне бояться? Дорогу знаю, секс
люблю...
Волк достает нож, и говорит: прийдеться тебя
распять! А чего раз пять? Можно раз семь хотя бы...
Ну волк как пологаеться разозлился, но виду не
подал. Вида обиделась и уже собралась уходить, как вдруг откуда ни
возьмись
виходить
савєцкій міліціанєр Васька Амонавєц і каже:
шо-то в лісі наркоманів і алкаголіків стало дуже
багато . нада їх як-то адстрєлювать, шолі.
і начав єтім серйозно занімацця. сначала поймав
вовка і одстрєлив йому мізінєц на лєвій руці і голову, лисиці одстрелив
кончик уха і пів туловіща....
і настали в лісі
важкі часи. і все булоб ващє пагано, якби не....
з'явився дуже вчасно
Дiд Мазай, супергерой i фулiган,
який до нестями любив зайцiв.......
любил он этих зайцев
скрытой любовью. Прямо в лодке. Помниться мне там еще придумали фильм "трое
в лодке не стесняясь собаки"
Так значит отплыл дед Мазай на своем ковчеге
двухмоторном в Средиземное море
и начал на зайцев ловить рыбу - засовыает уши зайца в море, рыба подплывает - а дед её вторым зайцем как перегребёт! Она нифига не понимает, откуда у зайцев такая прыть, и заглядывает в лодку. Тут её Дед Мазай и берёт голыми руками, да в
лодку складывает. Попадаеться в основном верховод и плотва, но надо же деду с зайцами чем то питаться
А когда деду Мозаю
было совсем скучно, он начинал напевать очень веселую песню, от чего
рыба ловилась больша-прибольша:
На берегу сидит два зайца
Опустили в воду... уши.
Они пришли сюда послушать,
Как шумит морской прибой.
а ішо дєд дуже любив
плювать у небо. бувало як сяде, як собереться з мислями та як зарядить
такого смачного по гарабцю, шо пралітає над ним, шо бєдний гарабєць з
переломаними крилами падає в море...
пливли вони, пливли, пливли, пливли, пливли,
пливли, пливли, пливли, пливли, пливли, пливли, пливли, пливли, пливли,
пливли, пливли, пливли, пливли, пливли, пливли, пливли.....вобщім довго
пливли.
і зайцям надоїло ето дєло. рішили вони вбить
діда.....і з`їсти.
і от одною темною ноччю............
коли по ICTV закончєлися непристойні хвільми і зайцям не було чого рабити вони вирішили втілити свій коривавий ПЛАН......сіли в кружечок і смачно покуривши морських водоростєй їх почало перти! Та так шо фільми по ICTV їм замінив сам Дєдушка...... від чого через 52 години і помер.... Під ранок один із зайців із хрипом крикнув:"Земля!..Мля!.."
всі спрямували свій
хтивий погляд у тому напрямку, де по їх підставі знаходилась земля, і
куда показував один із зайців показував своїм обмилком.
і справді, звідкись було чути дивний звук. у
тумані він наближався і все більше прояснявся. і тут вони поняли - це
автомобіль, вазможно ГАЗ ілі іномарка. нє, шашечки на двєрях їм
підказали шо це таксі. точно, ето ГАЗ!!!!!!!! ШЕФ, два щьотчика!!!!!!!!!!!!!!
залізли вони, значить усі у те таксі і паїхали .
а так як ніхто з них не знав, де вони знаходяться, то вони рішили вбить
вадітіля.....і з`їсти...
Но, сообразивши, шо у машини всього чотири колеса, а їх багато, рішили цього не робити.
Єхалі вони єхалі і доєхалі до сесії......і один із зайців скахав: "Ну всьо зайци, нам жопа!", і почали вони всі дружньо вчити фізіку......бо по фізікі з них ніхто не шурупав. Але один глазастий зяєць в величезни окулярах ляпнув....
но то, шо він ляпнув ныхто не поняв, бо вже було 31 грудня 2005 року, і всі нормальні зайці вже були в нєтрєзвому состояніі ілі наближались до цього состоянія... отже п`яні зайці повилазили із таксів і пошлі до новогодньої йолки. а так як вони всі були п`яні, надолблєні і двинуті ше в добавок, то їх павязали мусора (міліція) і забрали у лісну тюрму. і от сидять вони на нарах, їдять баланду.... аж тут часи пробили 11 гадин. і тут вони всі одноврємєнно рішили....
Шо треба накривать поляну...
And the hair sad: Гоу бек, мазефаке! Зробивши напас, він розпочав процес активоного викупання фішок, внаслідок якого розвивається розумова діяльність людини (Ну, я взагалі не в курсі попередніх подій (майже), просто Юра мене попросив додати щось до його казки...
ну тут прийшов головний Заяць з накапытелем, і завопив я ВАРІІОР ОФ ЕВІЛ, і почав.....
....а потім закінчив.... і так три рази.....
Вдруг раздался глухой звон. Старые лесные часы на тюремной башне били полночь, наполняя заячьи сердца тяжестью зловещего гула. Зайцы застыли, прислушиваясь к медленным свинцовым шагам по тюремному коридору. Все ближе и ближе. Мучительно медленно и неотвратимо приближаются эти шаги. Страх, ледяной страх заползал в в самые отважные души . Зайцы вжались в грубые каменные стены камеры, почти не дыша. Шаги остановились напротив их двери. Ключь провернулся в ржавом замке. Дверь со скрипом распахнулась и зайцы окаменели от ужаса. Перед ними стоял Dead Moroz. Точнее это был восставший из ада в новогоднюю ночь, замучаный зайцами, Dead Mazaj. Косматая борода в зеленых водорослях, распухшее, полу-сьеденое рыбами тело, кривой рот с улыбкой мертвеца... Невидящие белесые глаза уставились на зайцев. Скрипучим утробным голосом начал говорить он так, что ,казалось это не он говорил, а кто-то пилил его желтые кости. И слова эти застревали в заячих мозгах ледяными иглами...
Dead Mazay:
(обращаясь к зайцу в шапке ушанке и в валенках)
Я дух родного твоего отца,
На некий срок скитаться осужденный
Ночной порой, а днем гореть в огне,
Пока мои земные окаянства
Не выгорят дотла. Мне не дано
Касаться тайн моей тюрьмы. А то бы
От слов легчайших повести моей
Зашлась душа твоя и кровь застыла,
Глаза, как звезды, вышли из орбит
И кудри отделились друг от друга,
Поднявши дыбом каждый волосок,
Как иглы на взбешенном дикобразе.
Но вечность - звук не для земных ушей.
О, слушай, слушай, слушай! Если только
Ты впрямь любил когда-нибудь отца...
вислухавши цей поток підсвідомої рвоти Дєда Мароза (він же мазай) зайці подумали одну таку цікаву вєщь - він один, а нас до...багато, ми його вже раз замісили - чого незробить це ішо раз... кроми того, після того, як ми це зробимо нам буде відкрито путь до свабоди! зайці багатозначно переглянулися, і з криками "алах акбар" кинулися на дєда, який тільки і спромігся шо голосно пукнуть од страха. згадавши свою помилку минулого разу, коли вони всього навсього утопили дєда Мазая і не з`їли його, зайці принялись за поглощєніє сирого, трохи прогнившого і оддающєго солоним морем і гавном, яке у тому морі плава м`яса. закончивши, не без удовольствія, це приятне занятіє ситі і ше трохи п`яні заці пошли на виход із тюрми. вони одкрили вхадні двері, і те, шо вони за ними побачили повєргло їх в шок...
...Миха Потапов (погоняло - Косолапый) держал в своих могучих лапах тощий зад пришельца, пытаясь пристроить к нему свою походную клизму.
АААт ВИНТА!!!!!
ПИДА....СТ!!!! Кричал Карлсон (Карлсон залетел в
деревню пополнить запасы самогона, и залетел уже конкретно)
аааааа!!!!
ХЕЛП МИ КРОЛЛИКИ!!!!!
родненькие...
аааааааххррррррыыыыыыы
прибор зашел глубоко, и вроде бы безнадежно
крепко
но зайці втупу забили на його воплі... вони давно не любили карлсона(з великої букви). вони вибігли з тюрьми, затоптавши при цьому Міху разом з карлсоном(з великої букви) і понеслись вскач, вприприжку в сторону, де по їх підставі знаходиться до_уя масла, зносячи все у себе на путі - абосцані укрєплєнія міліції, абосрані забори, абосцані дєрєвні..... і ніхто їх не міг астанавить, но тут...
...внезапно зъявился Шварценигер, вытащыв свой накопитель и пачал мачить усех зайцеф направо и налево! После чего обмоченные зацы зразумели як они просчиталися обогадив доблесную и серцу дадагую милицию, но....