Сталося це в ту сиву давнину, коли Канівську практику ще відвідував провідний знавець гідродинаміки бобрів Микола Микитович Ільєнко. Вже давно поросли високою травою стежки, якими бродив Учитель, проте спогади про його вчинки живуть в серцях канівчан і досі.
... той ранок був не схожий на всі інші. І нібито сонечко світило як завжди, і нібито пташечки виспівували свої щоденні пісеньки і котики канівські вже встигли завітати в кожну оселю, залишивши після себе звичний присмак в роті...
Все було як завжди...
Ось вже й світила вітчизняної педагогіки почали сповзатись на педзраду. І тоді всі зрозуміли, чому той день відрізнявся від всіх що були до і всіх що будуть після про бєзобразія студєнтів доповідав черговий викладач Микола Микитович Ільєнко. Але описувані ним події мало чим відрізнялися від щоденних студєнтських неподобств і тому всі знову мирно задрімали під монотонний речитатив доповіді Учителя. А він, не звертаючи на дружнє хропіння педколективу продовжував віщати про те що ж трапилося під час відбою. І ось як грім посеред погожої днини прозвучала фраза Миколи Микитовича, яка вирвала із обіймів сну всіх: "Студєнт був роздягнутий і вже приготувався".