¬ќЌћ≈ћЏ!
ѕереважна б≥льш≥сть тутешн≥х ≥стор≥й в≥днос¤тьс¤ до розр¤ду фольклору вс≥л¤кими правдами-неправдами п≥дслуханого у народ≥. ј фольклор - р≥ч специф≥чна. Ѕудь ¤к≥ в≥дгуки про його ¤к≥сть будуть уважно вислухан≥... ≤ все. його оц≥нити неможливо - це думки р≥зних людей, р≥зних покол≥нь. вони мають р≥зн≥ характери, р≥зн≥ спогади, р≥зн≥ враженн¤. ≤ лише Їдине що њх об'ЇднуЇ - це кан≥вськ≥ схили.
пам'¤ть про автор≥в де¤ких ≥з наведених тут легенд ще збер≥гаЇтьс¤ в народ≥. спод≥ваюсь що це не особливо вас зн≥тить. п≥сн≥ марус≥ чурай або михайла старицького також в≥дом≥ ¤к народн≥. будь-¤ка легенда, казка чи п≥сн¤ початково мала свого автора. ≥ не важливо чи в≥домий його ≥м'¤рек чи н≥. головне - жити з народом та ≥снувати поза форматом штучних канон≥в оф≥ц≥йноњ л≥тератури.
ƒе¤к≥ з наведених в даному розд≥л≥ твор≥в, на перший погл¤д можуть здатись ≥ не причетними до канева. ѕроте, так чи ≥накше, при њх написанн≥, в глубин≥ душ≥ автори певною м≥рою керувались враженн¤ми в≥д подорож≥ на св¤т≥ схили. ќсобливо це стосуЇтьс¤ студентськоњ творчост≥. ќск≥льки, про щоб студент не писав: про митарства на в≥йськов≥й кафедр≥ чи про ельф≥в, ¤кщо в≥н був на кан≥вськ≥й практиц≥, то св≥тло ц≥Їњ зор≥ буде осв≥тлювати весь його творчий шл¤х.
