Мирослав Мамчак
САМІЙЛО КІШКА
Біографія козацького гетьмана Самійла
Кішки є одною з найславніших сторінок боротьби українського народу проти
чужоземного поневолення. Самійло Кішка є одним з найвеличніших козацьких героїв,
що з молодих літ присвятив своє життя обороні України.
На жаль, історія не залишила нам портрета цього
гетьмана. З народних дум та переказів знаємо, що Самійло Кішка народився в
шляхетній родині в Каневі, був фізично розвинутою і сильною людиною, високим і
кремезним. Отримав достойну освіту. Козакувати почав ще змолоду: з 1550 року
брав участь у походах Байди-Вишневецького. В тих походах Кішка здобув достатньо
високий авторитет серед козацтва, і не випадково після загибелі Вишневецького
його обирають гетьманом на Січі.
Хоча на той час татарські орди вже були відкинуті
запорожцями за Буг і Дон, загроза турецько-татарських походів на Україну не
зменшувалася.
Турки почали активно зміцнювати свої фортеці на
чорноморському узбережжі. Литва ж і Польща нічого не робили для захисту
українського населення.
Ставши гетьманом, Самійло Кішка взявся продовжити
справу свого попередника і в першу чергу досягти того, що не встиг зробити
Дмитро Вишневецький відкрити запорожцям шлях до моря.
З досвіду колишніх козацьких походів Самійло Кішка
знав, що перемога над татарами і турками найбільш імовірна тоді, коли напад
здійснюється несподівано. На його думку, ударами з моря було можливим успішно
локалізувати татарські напади, а завдяки ударам в середину імперії, в серце
Осяйної Порти, успішно протистояти туркам в їхніх намаганнях навічно закріпитися
на українському узбережжі Чорного моря.
Козаки радо підтримали свого гетьмана, бо саме з
моря, з турецьких галер-каторг, з приморських турецьких міст їм чувся стогін
своїх братів-невільників, які сподівалися на визволення лише від запорожців.
Самійло Кішка модернізував козацькі байди і з тих пір вони увійшли в історію і
український фольклор як чайки.
Козацькі чайки при Самійлі Кішці робилися довжиною
до 25 метрів і шириною до двох метрів. Днище чайки видовбували зі стовбура
дерева, до якого прикріпляли опруги, тобто шпангоути, на які нашивали деревяні
борти. Днище забивалося дошками, і під такою палубою зберігалися харчі і зброя.
На чайці встановлювали до 15 20 пар весел,
вітрило та 4 малі гармати фальконети, які могли стріляти у різних напрямках.
Упродовж бортів чайку обвязували очеретом, що надавало їй впевненої плавучості
та охороняло борти від куль і стріл. Така чайка брала в похід 40-70 козаків
екіпажу.
Зібравши ескадру чайок, Самійло Кішка вперше вийшов
у Чорне море в 1567 році і протягом двох років штурмував кримське місто Козлов
та придунайські міста Ізмаїл, Кілію, Білгород та Очаків, громив турецькі галери
в морі. Поголос про ці походи та втрати турків були такими, що вже в 1568 році
турецький султан грозився Польщі великою війною, а для
припинення козацьких походів у море направив до Очакова регулярний флот.
Боротьба козацьких чайок з важко озброєними турецькими галерами була надзвичайно
тяжкою і нерівною. Турки володіли не лише галерами і великими гарматами. За ними
був і великий досвід морських походів і перемог.
Тактика ж морського бою козацького флоту
народжувалася в кривавих боях, в перемогах і поразках. Про це свідчить і доля
самого гетьмана Самійла Кішки.
В одному з походів, в 1573 році, ескадра Самійла
Кішки зазнала поразки від турецького флоту, а сам гетьман потрапив у полон до
турків і був прикутий ланцюгом до весла на галері. Хотів плавати в Чорнім морі
плавай досхочу, глузували з гетьмана яничари.
Цілих 26 років продовжувалася тяжка неволя
українського флотоводця, організатора перших морських походів українських ескадр
козацького флоту.
Та каторга не вбила в серці гетьмана любові до
рідної землі, козацької наснаги і жаги до боротьби за волю. Народна дума через
віки донесла до нас, як Самійло Кішка, вже постарілий і посивілий, зробив
неможливе підняв повстання на тюрмі-галері, визволився сам, визволив
братів-невільників і щасливо прибув на захопленій галері на рідну Січ. Це
сталося 1599 року. У думі розказується, як біля Тендри гетьман Скалозуб мало не
потопив галеру Кішки, прийнявши її за ворожу. Так, при таких обставинах,
зустрілися в поході молодий і посивілий в неволі старий гетьмани флотоводці.
У цей же рік запорожці запрошують Самійла Кішку на
Січ і вдруге обирають гетьманом.Самійло Кішка одразу ж взявся організовувати
великий похід у Чорне море, рятувати братів-запорожців, які напередодні разом з
гетьманом Скалозубом зазнали в поході поразки і потрапили в турецьку неволю.
За народними переказами, помста Самійла Кішки
туркам була страшною. У зустрічному морському бою запорожці знищили турецьку
ескадру і поруйнували турецькі міста на південному березі Чорного моря. Вперше
сягнули шаблею запорожці тих далеких міст і вже більше ніколи, здавалося б,
внутрішні турецькі міста Трабзон і Синоп не почувалися в безпеці.
Похід завершився успішно, хоча Скалозуба знайти не
вдалося. З походу Самійло Кішка повернувся на кількох турецьких галерах з
визволеними невільниками та великою здобиччю.
Це був останній морський похід запорожців під
керівництвом Самійла Кішки. Успішний похід в Чорне море примирив низових козаків
з реєстровими, зміцнив славу старого гетьмана: наприкінці 1599 року та в 1600
році гетьман проводить успішні військові походи в Молдову, після яких домігся
від польського сейму реабілітації українського козацтва.
Перебуваючи в Києві, на честь свого визволення з
турецької неволі Самійло Кішка збудував церкву Миколи Доброго, яка збереглася і
до сьогодні.
Зусиллями гетьмана запорозьке козацтво було
поставлене на міцний матеріальний і юридичний ґрунт. Без козацької сили вже не
міг обходитись і польський король, особливо у війні зі шведами.
Після неодноразових звернень польського уряду і
короля до Січі, Самійло Кішка в 1601 році все ж таки вирушив з військом на
Лівонську війну допомагати полякам. Там гетьман особисто водив у бій своїх
козаків.
В одному з боїв під містом Феліним взимку 1602 року
Самійло Кішка загинув зі зброєю в руках. Як і належало козацькому лицарю, він
загинув у бою славною козацькою смертю.
Оплакавши тяжку втрату, козаки з великою шаною
перевезли тіло гетьмана до його рідного Канева і поховали за козацьким звичаєм
під залпи гарматного салюту на горі Старий клад, яка пізніше дістала назву
Чернеча гора і де з часом був похований Тарас Шевченко.
Гетьману Самійлові Кішці належить видатна сторінка
в історії вітчизняного флоту. Він перший флотоводець, який відкрив козацькому
флоту шлях в Чорне море і опанував чорноморський район плавання. Самійло Кішка
вдосконалив і пристосував козацьку чайку до морських походів, створив тактику
бою козацької ескадри з турецьким флотом та тактику штурму морських фортець.
Йому випала важка доля і велика слава ще за життя. Він дав козацтву такий потяг
до моря, який потім, протягом віків не змогли знищити ні турецький султан, ні
польський король, ні російські царі. У великого вчителя були й гідні учні. Серед
найвидатніших Фока Покотило, Григорій Лобода, Петро Сагайдачний...
вкрадено на www.ukrlife.org