від 23 серпня 1678 року
Милістю божою Георгій Гедеон Венжик Хмельницький 1, князь малоросійської України, вождь Запорозького війська.
Звіщаємо і до відома подаємо цим нашим універсалом, кому про те відати належить, тобто пану полковнику канівському, панам сотникам, осавулам, отаману, війту, бурмістру, і всім начальникам, і меншим, що належать до того ж полку по містах, містечках і селах.
Козакам і черні бажаємо доброго здоровя і щасливого поводження від Господа Бога на довгі літа заживати, як самим нам.
Коли після виходу нашого із численними нашими військами найяснішого і непереможного, султанової величності, ще минулого року, прийняли ми під оборону нашу і дбали міцно, щоб ваша милість до розору не прийшли, то кріпко умовлялися ми, що, за захистом того ж найяснішого, султанової величності, і ханської величності кримського, і за нашим, пробули ви у доброму здоровї і при маєтностях своїх нашою силою та милістю вітцівською, бо як отчич приклав я дбання, так і тепер поновлюю, і цим нашим універсалом уродженого нашого пана Івана Яненченка Хмельницького 2 для навернення під нашу владу вашого полку відпустили ми з частиною татар, приймаючи вашу милість під оборону нашу, не під таку, як ви були під московською і яку пізнали ви, ваші милості, як вона любу нашу Вітчизну до пагуби привела. Наостанок і теперішнього року прийшовши начебто на поміч до Чигирина зі своїми московськими силами, князь Ромодановський із задніпрським гетьманом 3 не стримав сил найяснішого, султанової величності, і хана кримського і дав випалити вогнем до основи місто Чигирин, і багато душ незчисленних християнських погубили, а самі, назад із соромом відходячи до Дніпра, з табором безліч людей: і козаків, і москви погубили і під меча й у полон віддали. Бога ради, по-батьківському наказую вашій милості, щоб наша сторона не була до основи розорена, до нас прихиляйтеся, оскільки маєте час, просіть помочі у вельможного візира, оскільки сам особою своєю пробуває, і з нашою милістю не повабитеся до християнського кровопролиття і розорення міст та Божих церков через холодний московський захист, якого не бачачи, ваша милість до нас із дружбою та з послухом своїм відзивайтеся і знатних людей присилайте, а захочете, то й самі до нас приїжджайте. А коли ваша милість явитеся до нас, сприйнявши наказа, то в доброму здоровї повернетеся. А коли нас не послухаєте і коли прийдете до розору й пагуби, потім, ваші милості, не жалійте й ні на кого не нарікайте, що вчасно вас не звідомили 4. По цьому нашу милість пересилаючи, Господу Богу на збереження передаємо.
Із табору під Ірклієвом, серпня, 23 дня, 1678 року
Георгій Гедеон Венжик Хмельницький, князь
ПРИМІТКИ
Подібні листи Ю. Хмельницький розсилав і в інші міста, зокрема 30 серпня до Черкас. Перекладено з російського списку за виданням: Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. Ч. І. М., 1858. С. 276-277.
1 Гедеоном Юрій став у чернецтві, а прикладка Венжик свідчить, що Хмельницькі виводили себе від давнього, із XVI ст., козацького ватажка Венжика Хмельницького.
2 Іван Яненченко (Янченко, Яненко) був корсунським полковником.
3 І. Самойловичем.
4 Канівчани застороги не послухали й не піддалися; 4 вересня 1678 року місто було здобуте і знищене. Міста ж, які піддалися, збереглися.
вкрадено на www.litopys.org.ua
